🔹 Вступ

 Відпустка на вимогу — це форма відпустки, яка дозволяє працівнику взяти вихідний у разі надзвичайної ситуації без попереднього планування. Хоча вона доступна кожному працівнику, який працює на підставі трудового договору, її використання пов'язане з певними зобов'язаннями — як для працівника, так і для роботодавця.
 

🔸 1. Правова основа

 Відповідно до статті 167² Кодексу законів про працю:

Роботодавець зобов'язаний надати на вимогу працівника в даному календарному році не більше 4 днів відпустки, у вказаний працівником час.

🔸 2. Хто має право на відпустку на вимогу? 

• Лише особи, які працюють на підставі трудового договору (не стосується підрядників або тимчасових працівників),
• Які мають право на відпустку (це не стосується, наприклад, нового працівника в перший місяць роботи).

🔸 3. Обсяг відпустки на вимогу 

• Максимум 4 дні в календарному році,
• Ці дні включені в обсяг відпустки (наприклад, з 26 днів, що належать — 4 можуть бути використані "на вимогу").

📌 Невідчужуваність: Якщо працівник не використає ці 4 дні до кінця року — вони перетворюються на звичайну прострочену відпустку.
 

🔸 4. Правила подання заяви на відпустку на вимогу

✅ Обов'язки працівника:

• Подати заяву не пізніше, ніж у день початку відпустки, до запланованого початку робочого часу,
• Форма подання: телефоном, SMS, електронною поштою, через HR-систему – дійсна повідомлення враховується.

📌 Працівник не зобов'язаний надавати причину для відпустки.
 

🔸 5. Чи може роботодавець відмовити?

Як правило: ні, але…
Відповідно до юриспруденції Верховного Суду (включаючи рішення від 16.09.2008, посилання II PK 26/08):

Роботодавець може відмовити в наданні відпустки на вимогу, якщо їхня відсутність завдасть серйозної шкоди інтересам компанії або безпеці працівників.

📌 Приклади обґрунтованої відмови:

• загроза паралізації заводу (наприклад, нестача людей у виробничому відділі),
• неможливість заміни в критичній ситуації.

🔸 6. Обов'язки роботодавця 

• Надання відпустки на підставі заяви, поданої відповідно до положень,
• Запис її в реєстрі робочого часу як "відпустка – на вимогу",
• Інформування відділу кадрів або бухгалтерії (якщо стосується оплати за відпустку).

🔸 7. Відпустка на вимогу та дисциплінарні дії

 📌 Якщо працівник:

• не з'являється на роботі без дійсного повідомлення,
• або відсутній без згоди роботодавця (наприклад, був чітко викликаний),

➡️ Це може кваліфікуватися як:

• непояснена відсутність, або навіть
• серйозне порушення основних обов'язків працівника (що може призвести до дисциплінарного звільнення – стаття 52 Кодексу законів про працю).

🔸 8. Приклад положення внутрішньої політики 

Працівник зобов'язаний повідомити про намір взяти відпустку на вимогу не пізніше, ніж перед початком робочого дня, електронною поштою, телефоном або через HR-систему. Роботодавець може відмовити в наданні відпустки на вимогу тільки в ситуаціях, обґрунтованих організаційно.

📚 Правова основа 

• Кодекс законів про працю, стаття 167², статті 152–173
• Рішення Верховного Суду від 16 вересня 2008 року, посилання II PK 26/08
• Юриспруденція: рішення Верховного Суду від 28 жовтня 2009 року, посилання II PK 123/09