🔹 Вступ
Станом на 7 квітня 2023 року дистанційна робота була постійно впроваджена в Кодекс трудового законодавства. Нові положення всебічно регулюють як повну дистанційну роботу, так і гибридну модель. У цій статті ми представляємо обов'язки роботодавця, права працівника та необхідну документацію.
🔸 1. Визначення дистанційної роботи
Відповідно до статті 67(18) Кодексу трудового законодавства:
Дистанційна робота — це робота, яка виконується повністю або частково за межами приміщення роботодавця, у місці, узгодженому з працівником, з використанням електронних засобів зв’язку.
Це стосується як:
- постійної дистанційної роботи, так і
- гибридної роботи, що виконується частково дистанційно, а частково на місці.
🔸 2. Види дистанційної роботи
✅ a) Узгоджено на етапі підписання контракту
– На етапі підписання трудового договору сторони погоджують, що робота буде виконуватись дистанційно.
✅ b) Узгоджено під час роботи
– На прохання однієї зі сторін після узгодження умов.
✅ c) Дистанційна робота за запитом роботодавця (виключно)
– Можлива в специфічних ситуаціях, напр., під час епідемії, форс-мажору, протягом перших 3 місяців вагітності – якщо це відповідає характеру роботи.
🔸 3. Організаційні принципи
🧾 Обов'язкові документи:
- Положення про дистанційну роботу (або угода з профспілкою),
- Індивідуальна угода з працівником (якщо немає положень),
- Заява працівника про робоче місце та технічні умови,
- Принципи захисту даних,
- Інструкції з охорони праці та декларація про їх розуміння.
🔸 4. Обов'язки роботодавця
Роботодавець зобов'язаний:
- надавати працівнику необхідні інструменти та матеріали (або встановити правила використання особистих),
- компенсувати витрати на електрику, інтернет та обслуговування обладнання (форма: одноразова виплата або відшкодування),
- надавати ІТ-підтримку,
- забезпечити моніторинг умов праці та дотримання принципів захисту даних,
- вести облік годин дистанційної роботи (форма, встановлена в положеннях).
🔸 5. Гибридна робота
🔄 Що це?
- Це форма часткової дистанційної роботи, яка може виконуватись, наприклад, 2 дні дистанційно та 3 дні на місці.
- Регулюється точно таким самим набором правил, як і повна дистанційна робота.
📅 Графік:
- Сторони можуть встановити тижневий або місячний графік заздалегідь, або ввести правила звітування про дистанційні дні (наприклад, через HR-систему).
🔸 6. Захищені групи – Право на дистанційну роботу
Відповідно до Кодексу праці, роботодавець загалом не може відмовити в дистанційній роботі зокрема:
- батькам дітей до 4 років,
- вагітним жінкам,
- особам, які опікуються членом сім'ї з підтвердженою інвалідністю,
- особам з інвалідністю.
Відмова можливе тільки з обґрунтованих організаційних причин і повинна бути документально зафіксована.
🔸 7. Контроль та безпека
🔍 Роботодавець може:
- проводити перевірку умов праці та охорони праці на місці дистанційної роботи (після попередньої згоди),
- моніторити дотримання принципів захисту даних (наприклад, документи, обладнання, доступ до систем),
- не порушувати приватність працівника.
📄 Шаблони документів (для впровадження):
✅ Положення про дистанційну роботу
✅ Договір про дистанційну роботу
✅ Заява працівника про умови робочого місця
✅ Правила використання особистого обладнання
✅ Заява на епізодичну дистанційну роботу
📚 Правова база:
- Кодекс трудового законодавства, статті 67(18)–67(33)
- Закон від 1 грудня 2022 року про зміни до Кодексу трудового законодавства (Офіційний вісник 2023, номер 240)
- Положення про охорону праці в дистанційній роботі (Офіційний вісник 2023, номер 423)
✏️ Резюме
Дистанційна та гибридна робота вже повністю регульовані форми зайнятості. Роботодавець не може впроваджувати їх «неформально» – потрібні конкретні документи, положення та економічні вигоди. Добре підготовлена система дистанційної роботи не лише відповідає правовим вимогам, а й підвищує задоволеність працівників та оперативну ефективність компанії.